14 listopada 2018, imieniny Rogera, Serafina, Agaty

Na temat, natemat.com.pl, Piotr Janczarek, Iwona Janczarek
 
Strona główna
Rozrywka i Refleksja
Diety
Podróże
Zdrowie
Dzieci w szkole
Prawo i finanse
Ukraina
Smacznie
Berlin
  Publicystyka  Інтерв'ю про Польщу та Україну  Polska i Ukraina 
Розмова з Павелом Адамовичем – мером міста Гданська

 

Ми — українофіли

AdamowiczРозмова з Павелом Адамовичем – мером міста Гданська *

Пьотр Янчарек: Гданськ – це місто, в якому особливо охоче працюють, навчаються, осідають українці. Звідки, на Вашу думку, взялося таке позитивне сприйняття міста нашими східними сусідами?

Павел Адамович: Це складається з багатьох факторів. Вже саме розташування міста біля моря має великий вплив на його привабливість, додаймо також історичну спадщину Гданська, чудові пам’ятки, незвичайний шарм. Приморський статус та минуле також мають значення – місто відкрите до новоприбулих, бо віддавна культивує такі цінності як свобода й толерантність. Гданськ вважають – і я дуже цьому радий – відкритим містом, значною мірою вільним від ксенофобії та приязним для приїжджих, у тому числі, звичайно, для гостей з України. Ми проводимо цю політику з початку дев’яностих років минулого століття. Варто відзначити, що тодішній архієпископ католицького костелу Тадеуш Гоцловський зробив дуже мудрий вчинок, віддавши костел святого Бартломея, розташований у самому центрі міста, у користування греко-католикам. У свою чергу, місто надало Об’єднанню Українців у Польщі приміщення, необхідні для проведення культурно-освітньої діяльності. З часу незалежності України в Гданську працює Генеральне консульство України.

Я переконаний, що українці в нашому місті почуваються добре. Ще одним аргументом, якого не варто недооцінювати, є добре розвинений ринок праці. Гданськ разом із сусідніми містами Сопотом і Гдинею налічує понад мільйон мешканців. Це розмаїтий ринок, доступний людям з різною кваліфікацією, і ті, хто шукають роботу в Гданську, знайдуть її. За нашими оцінками, в Гданську на сьогодні живе близько 25 000 українців. На щастя, останнім часом не було ніяких антиукраїнських проявів чи інших інцидентів через національність. Українську мову чути практично скрізь.

ПЯ: У чому користь для міста від громадян України?

ПA: Місто отримує багато чого корисного. Гляньмо на економіку – не одна місцева фірма може функціонувати, рости завдяки працівникам з України. Це перший великий плюс. Другий також має економічну природу, бо українці, живучи у Гданську, користуються різними послугами, платять тут податки, навчаються і платять за навчання. А ті, що хочуть залишитися на довше, бо їх справи йдуть краще, купують квартири.

Окрім економічних, маємо також нематеріальні вигоди. Українська громада культурно збагачує місто. Співпрацюючи, перебуваючи поруч один з одним, ми краще пізнаємося, зближуємося, ламаємо стереотипи, долаємо упередження. Жодна офіційна заява політиків, інтелігенції чи духовенства не замінить безпосереднього спілкування між нашими народами. Маємо певний історичний тягар, але ми повинні говорити про сьогодення та співпрацю більше, ніж про взаємні кривди. Зразком може бути примирення поляків та німців, що сталося останнім часом. Я вважаю, що українці мають право жити своєю ідентичністю, навіть якщо її частиною є Степан Бандера, якого у Польщі сприймають погано. Українська держава молода, українці лише пізнають власну історію; тут не можна тиснути, квапити. Адже й у нас самих є проблема із зростанням націоналістичних настроїв серед поляків.

ПЯ: Ви згадали про відкритий ринок праці. Яких спеціалістів місто потребує найбільше?

ПA: Якщо подивитись на список дефіцитних професій, опублікованих службою зайнятості, побачимо, що його очолюють фахівці з інформаційних технологій; існує також потреба у будівельниках, водіях та суднобудівниках. Нам потрібні люди і для роботи в сфері послуг, включаючи заклади харчування та готелі. Наше суспільство старіє, а турбота про людей похилого віку значною мірою лягає на руки турботливих і терплячих українок. Багато польських жінок роблять це в країнах Західної Європи, а в Польщі їх заміняють саме українки.

Визнаю, ми побоювалися, що з початком безвізового режиму багато українців захочуть їхати далі на Захід, де вищі зарплати, ніж у Польщі. Але нічого такого не сталося. Ймовірно тому, що Польща близька для них ментально, мовою, і, звичайно, географічно. Нещодавно я зустрів українську сім’ю татарського походження з Криму. Це жінка з чотирма дітьми. Кожен вже добре розмовляє польською мовою. Дочка вивчає іберистику, сини навчаються в гданських школах, а мама пішла вчитися спеціальності, що пов’язана із суспільною допомогою. Це один із прикладів успішної інтеграції, але не єдиний. У державних школах Гданська майже 600 дітей з України, молоді українці навчаються також у приватних школах.

ПЯ: Як Ви вважаєте: чи міста повинні втілювати власну «міжнародну політику» орієнтовану на співпрацю та добрі відносини з іншими країнами та націями, протистоячи будь-яким проявам ксенофобії. Це особливо стосується мерів і міських голів, які мають особливо сильну позицію в системі польського самоврядування.

ПA: Я переконаний, що так. Гданськ тривалий час співпрацює з Одесою, і вже три роки з Маріуполем. У нас є робочі контакти також зі Львовом. Особисто я вважаю, що мери польських міст зобов’язані ділитися своїм досвідом, як у дев’яностих роках мери Західної Європи ділилися досвідом з нами. Звичайно, якщо українська сторона зацікавлена такою співпрацею. Я часто їжджу в Україну, зустрічаюся з українськими партнерами і є палким прихильником тіснішої співпраці між нами. Одним із прикладів такої поглибленої співпраці є наше запрошення на однорічні стажування в міськраді двох студентів зі Львова.

Що стосується нашої політики відносно України та українців – вона стабільно така сама. Ми критикуємо недружні діяння щодо цієї країни та її жителів, незалежно від кого вони виходять. Вважаємо, що польський уряд повинен вести більш активну та дружню політику співпраці з нашим східним сусідом. Питання минулого не повинні ставати предметом дебатів політиків, залишмо історію історикам обох країн, і нехай вони співпрацюють. Минуле не повинно ставати бар’єром для контактів між народами. Ми взагалі – кажу зараз про себе та інших голів польських міст – є українофілами.

ПЯ: У Гданську голови 12 польських міст підписали декларацію щодо мігрантів. Ви також відкрито виступаєте проти ксенофобії та нетерпимості, берете участь у Марші Рівності. Яким це коштом? Чи ці заходи не виходять за рамки окресленої діяльності місцевого самоврядування?

ПA: Перш за все: зараз, в дальшому чи ближчому минулому європейські міста, їхні бурмістри, міщанство часто опинялись у протистоянні з королівською владою. Це дуже показово, бо міста завжди були простором свободи, прогресу (також у релігійному й політичному сенсі). У цьому, поміж іншого, полягає багатство Європи; хто не розуміє цього, той мало тямить в Європі взагалі. Варто пам’ятати, що міста завжди випереджали історію, були місцями для оновлення, реформ. Звідки пішов Ренесанс? Не з аграрного ж простору.

Прогрес у Європі зазвичай виникав у містах. Ось чому коли я йду на Марш Рівності, я висловлюю таким чином мою найглибшу повагу до цієї меншини, яка не може дочекатися рівного ставлення, гідність якої порушено. Я не декларую, що виступаю за той чи інший конкретний закон, правові рішення. Виходжу засвідчити солідарність з геями та лесбійками, громадянами мого міста. Ми в містах повинні пам’ятати, що міста були і є різноманітними, і тут має залишатися простір свободи та рівності. Президенти не можуть йти тільки за течією, вони повинні також формувати ставлення жителів тут і зараз.

 

* Павел Адамович

Про себе пише (на інтернет-сторінці): «Гданчанин, юрист, мер міста, незмінно закоханий у Гданськ. Прихильник сильного самоврядування, заангажований у розвиток місцевої демократії в нашій частині Європи».

Павел Адамович (1965 р. н.) за освітою юрист, за спеціальність юридичний радник, випускник Гданського Університету. З 1998 року безперервно є мером міста Гданська.

 

 

 

 



 

O NAS | KONTAKT | REKLAMY | MAPA STRONY | MAPA XML

Netpress, Iwona Janczarek

ul. Cyklamenowa 5, 05-077 Warszawa
Tel: 604 201 109, E-mail: allpress@pro.onet.pl

NBS - najlepsze strony internetowe